Храм Святих Рівноапостольних Кирила і Методія, УГКЦ

З ІСТОРІЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ СЕЛА: ЛІТОПИСИ СВЯТИНЬ

м. Івано-Франківськ (Крихівці-Долина)

Із Великоднем та церквою в селі пов’язана дуже поширена, але сумна легенда. За народними переказами десь близько 600 років тому в селі запалася (провалилася) церква. І сталося це саме на Великдень, коли біля церкви зібралося багато людей. Храм зник під землю разом із вірними. Зауважимо, що в давні часи село було розташоване на масиві, який нині називають Крихівці-Долина – у мальовничому межиріччі Золотої Бистриці (так колись називали Бистрицю Солотвинську) і колись повноводної Млинівки, ймовірніше у напрямку від нинішніх вул. Кленова, Опришків Блакитна до Драгомирчан.

Храм Святих Рівноапостольних Кирила і Методія, УГКЦ, м. Івано-Франківськ (Крихівці-Долина)Хоча вважається, що масив Крихівці-Долина доволі молодий (парафія Кирила і Методія заснована Владикою Софроном декретом від 10.03.2004, перший парох – о. Фернандо Браво, ВС), але фактично храм і парафія, які нині належать до південно-східного деканату м. Івано-Франківська, постали на теренах, де християнське життя тривало з давніх-давен. Перша письмова згадка про Крехівці (історична назва) датується 1427 р. (задовго до заснування Станиславова), а в 1680 р. у Крехівцях було вже 2 церкви. У Станіславському намісництві, яке під своїм протекторатом мало 23 парафії, по дві церкви було лише в той час у Станиславові й Лисці). Місце для побудови нового храму, яким опікуються Отці Згромадження Воплоченого Слова, обрала сама історія. І церква таки ВОСКРЕСЛА!

Не менш символічно, що хрест і місце під нову церкву було освячено саме на свято Стрітення 15 лютого 2004 р. Чин освячення хреста за дорученням владики Софрона здійснив канцлер єпархії о.-м. Володимир Чорній, парох с. Крихівці. В урочистостях взяли участь не тільки мешканці масиву Долина, але й села Крихівці, на чолі з головою Р. Тарафанюком, та парафіяни церкви Різдва Христового в Івано-Франківську. Перший наріжний камінь Храму Святих Рівноапостольних Кирила і Методія освячений владикою Софроном Мудрим, ЧСВВ 24 травня 2004 р. Будівництво храму фактично було розпочато 3 липня 2007 р. та успішно здійснювалось під керівництвом адміністратора парафії з березня 2007 р. преподобного о. Йосафата Бойка.

Храм урочисто освячений 02.06.2013 у Рік Віри (1025-річчя Хрещення Русі-України та 1150-річчя від початку місійної діяльності Рівноапостольних Кирила і Методія). Чин освячення здійснив Митрополит Володимир Війтишин у співслужінні ще трьох єпископів: Владики Тараса (Сеньківа), Владики Гліба (Лончини), Владики Софрона (Мудрого), представника Генеральної управи Згромадження Воплоченого Слова з Рима Генерального вікарія о.Гонзало Руїза Фрейтеса та ще 35 священиків. Унікальність будівництва храму також полягала в тому, що воно здійснювалося за кошти таємних жертводавців, парафіян та інших доброчинців на зразок всесвітньо відомого шедевру сакрального будівництва Sagrada Familia (храму Пресвятої Родини) в Барселоні.

Новозбудований храм вдало поєднав старі традиції будівництва церков із сучасним креатином (архітектори – Орест Кос та Олег Козак): різноманітні дашки, куполи, неординарне планування вікон. Храм перекритий керамічною черепицею, як і всі старовинні церкви. Святиня має свій іменний ДЗВІН «Іван-Павло ІІ», вилитий на фабриці дзвонів у Перемишлі – оригінальний, автентичний, з гербом Згромадження, освячений 31.12.2011. ЗАПРЕСТОЛЬНА ІКОНА-МОЗАЇКА «Небесна Євхаристія» із зображеннями Ісуса Христа з апостолами та Святим духом, який сходить у вигляді голуба, авторства майстрів Римської школи о. Івана Рупніка (роботи яких прикрашають всесвітньовідомі храми в Люрді, Фатімі, Сан Джованні Ротондо та ін.), виконані під керівництвом відомого спеціаліста цієї школи о. Євгена Андрухіва. Мозаїка обрамлена медальйонами, які знаменують єдність християнства, на ній по обидві сторони мозаїчно викладено по два портрети святих: українського народу – Рівноапостольного князя Володимира та Священномученика Йосафата; Св. Томи Аквінський та духовного батька Згромадження Івана Павла ІІ; покровителів Європи, апостолів слов’ян та нинішніх покровителів парафії – Св. Кирила та Методія. Мозаїка Святих Кирила і Методія прикрашає також зовнішній фасад храму. За висновками фахівців оригінальність мозаїк о. Євгена Андрухіва полягає в тому, що він застосовує природне каміння (мармур, граніт, онікс тощо) в поєднанні зі штучно виготовленою смальтою та позолотою, а також у застосуванні різних прямокутників, ромбів, круглого каміння та скла з використанням античних технік.

            Два величезні ВІТРАЖІ: ікона Благовіщення та ікона Різдва, вмонтовані у хрест, з якого звисають елементи української вишивки у вигляді рушника – роботи Київської майстерні вітражів Радислава Лисенка. Фактично уперше зроблено унікальний, деталізований, суто прикарпатський церковний вітраж із вишиванками, причому двостороннім способом. Подібного в Україні немає, виготовляли його близько дев’яти місяців. Оригінальні ІКОНИ храму роботи художника п. Михайла Халака. ХРЕСНА ДОРОГА виконана митцем п. Тарасом Халаком. СПОВІДАЛЬНИЦІ – мистецька робота Миколи Вільчинського. Доповнюють молитовний ряд образи Митрополита Андрея Шептицького та Кардинала Йосипа Сліпого. У храмі виставлені МОЩІ Івана Павла ІІ та Священномученика Йосафата. Кожної першої п’ятниця місяця проходять Божественні Літургії та Молебні перед ІКОНОЮ БОГОРОДИЦІ з ГВАДЕЛУПИ за дар материнства, і вже є свідчення осіб, які багато років не мали дітей, про те, що Господь обдарував їх ласкою материнства. Мармуровий жертовник, гранітні сходи, мармурова підлога та мармурові панелі, ковані вироби, все це підтверджує, що в цьому храмі для Бога все найкраще!

         При храмі діють: “Катехитична школа ім. Св. Івана Боско” для дітей і підлітків (Сестри Згромадження Воплоченого Слова), „Школа віри” для дорослих (о. Йосафат Бойко), паломницький відділ парафії (о.Йосафат Бойко), який організовує паломництва на Святу Землю, до всесвітньовідомих відпустових місць в Європі та Україні, вулицями парафії проходить Хресна дорога, похід зі Стрітенськими свічками, традиційними стали прощі до храму учнів 8-х класів шкіл міста Івано-Франківська, свято ораторію Дона Боско, до якого долучаються діти й батьки з усього Франківська; нещодавно розпочато будівництво монастирсько-парафіяльного центру Івана-Павла ІІ.

Впродовж часу, від 2000 р., коли на масиві Крихівці-Долина поселилися Отці Згромадження Воплоченого Слова, ще до освячення храму в 2013 р., постав інший „нерукотворний храм” душ вірних, об’єднаних молитвою. І не мало значення чи ця молитва відбувалась в монастирі, садку, цокольному приміщенні, чи на підмостках новобудови. Така згуртована вірою парафія теж стала по-своєму унікальною, вона стала екстериторіальною, адже об’єднала не тільки мешканців с. Крихівці (масив Долина), с. Загвіздя (колишні дачі) та вул. Набережна ім. В.Стефаника, але й багатьох вірних з різних куточків Івано-Франківська та інших міст Прикарпаття. Під час парафіяльного свята (24 травня), яке зазвичай включає кількаденну програму, храм Свв. Кирила й Методія стає відпустовим місцем для франківчан та гостей. Все це сприяє неабиякому духовному зростанню вірних, об’єднаних навколо немовби воскреслого з легенд і небуття сакрального ХРАМУ.

Л. М. Соловка, краєзнавець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *