28 січня 2024 року відбулося вшанування пам’яті та відкриття анотаційної дошки жителю Крихівців.

ПРОЦАХ ТАРАС (26.09.1989–07.09.2022) – захисник України, доброволець ЗСУ, водій військової частини А4056. Загинув, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, у населеному пункту Богоявленка, Донецької області. Процах Тарас Олегович народився 26 вересня 1989 року у Львові. У 1996–2007 рр. навчався в загальноосвітній середній школі с. Градівка, Городоцького району, Львівської області. У 2007-му Тарас вступив до професійно-технічного училища у Львові, обравши спеціальність слюсаря. У 2008 р. призваний до лав Збройних сил України, служив у Василькові та Борисполі. Після завершення служби в армії обрав професійний шлях у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Львові. Одночасно з роботою Тарас розвивав і свої мистецькі здібності у сфері мозаїки. Як учень-мозаїст брав участь в оздобленні таких святинь УГКЦ: Храму Преображення Господнього (м. Івано-Франківськ), Церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці (с. Малечковичі, Львівська область), Собору Зарваницької Матері Божої (Тернопільська область), Патріаршого Собору Воскресіння Христового (м. Київ). У 2015 році Тарас переїхав на постійне місце проживання в село Крихівці та мешкав за адресою: вулиця Слобідська 6, квартира 32. У 2016-му вирушив на навчання до Італії, у місто Рим, де вступив до відомої школи мозаїки «Centro Alleti». Під час навчання за кордоном оздоблював церкви у різних країнах: Італії, Мальті, Румунії, Словенії, Хорватії, Угорщині, Словаччині, Польщі. Зокрема, працював над оздобленням і Відпустового центру святого Папи Івана-Павла II у Кракові та ін.По завершенні навчання в Італії, разом з іншими майстрами-мозаїстами, Тарас Процах оздоблював українські святині: Храм Різдва Христового (м. Галич), Відпустовий Центр блаженного Симеона Лукача (с. Старуня) та ін. Останнім його проєктом була мозаїка в Монастирі Святого Антонія Печерського (Студійського уставу, УГКЦ). Початок повномасштабного вторгнення рф перервав роботу – майстер-мозаїст взяв у руки автомат і добровільно пішов захищати Україну. В пам’ять про Тараса Процаха мозаїка була завершена, але вже без нього. Майстер споглядав на довершену роботу вже з небес…

Ще 7 березня 2022 року Тарас Процах добровільно вступив на військову службу в ЗСУ. Був призначений водієм-заправником першого відділення автомобільного взводу підвозу пального військової частини А4056. Загинув 7 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, у населеному пункті Богоявленка, Донецької області. Отримав вибухову травму, несумісну з життям. Похований 13 вересня 2022 року в селі Градівка, Львівського району, Львівської області.

Слава Україні! Слава нашим Героям!

У неділю, 28 січня 2024 року, о 11:00, за адресою: Слобідська, 6,  відбудеться відкриття пам’ятної дошки нашому захиснику Тарасу Процаху.

З 2015 року Тарас проживав у Крихівцях. Був надзвичайно талановитим, навчався в Італії, у місті Рим, в школі мозаїки “Centro Alleti”. Під час навчання в Італії він прикрашав церкви у різних країнах, включаючи Італію, Мальту, Румунію, Словенію, Хорватію, Угорщину, Словаччину, та Польщу (зокрема Відпустовий центр святого Папи Івана-Павла II у місті Краків та інші). По завершенню навчання в Італії, разом з іншими майстрами мозаїки, Тарас прикрашав різні церкви, включаючи “Храм Різдва Христового” у місті Галич, “Відпустовий Центр блаженного Симеона Лукача” у селі Старуня, та багато інших храмів в Україні. Останнім його проєктом була мозаїка в монастирі УГКЦ Студійського уставу “Святого Антонія Печерського”. Незважаючи на те, що він розпочав цю роботу, через початок повномасштабного вторгнення і вступ до лав Збройних Сил України, мозаїка була завершена без його участі. 7 березня 2022 року добровільно став на військову службу в ЗСУ. Був призначений водієм-заправником першого відділення автомобільного взводу підвозу пального військової частини А4056. Загинув 7 вересня 2022 року внаслідок вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, у населеному пункті Богоявленка, Донецької області.

Цвіт нації гине на цій клятій війні…

Слава нашим Героям! Слава Україні!