ХРАМ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Із найдавнішого повного переліку парафій, що функціонували в Галицькій землі – «Книги реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680–1686 рр.», відомо, що в Крехівцях чинною була церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Крехівці належали до Станиславівського намісництва Галицького крилосу.

У подальшому церковна мережа розвивалася повільно, нові парафії виникали дуже рідко. Новацією в церковному устрої стала поява двох нових намісництв, у тому числі Богородчанського. Така структура Львівської єпархії зберігалася до 1721 року, коли намісництва було реорганізовано в деканати. Утім, сама реорганізація затягнулася до кінця 1737 р., а наявний церковно-територіальний устрій залишався незмінним до поділу Речі Посполитої в 1772 р.

У Крехівцях, як свідчать документи, діяла церква обряду русько-католицького «під титулом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії заснована». У вівтарі церкви був образ Діви Марії.

Із Шематизму Львівської греко-католицької архієпархії за 1832 рік довідуємося, що в Крехівцях була греко-католицька церква Успіння Пресвятої Діви Марії. Кількість вірних на парафії обчислювалася загалом у 1347 душ, у тому числі в Крехівцях – 733. Крехівці належали до Станиславівського деканату.

У ХVІІІ ст. та, ймовірно, ще раніше церква розміщувалась на місці будинку, знаного як «резиденція крехівецьких парохів». І лише згодом, вважає З. Федунків, храм був зміщений на ділянку, де нині могила о. Івана Ісаєва.

Зведена й освячена в 1805 р. дерев’яна церква розміщувалася вже на місці, де нині на крихівецькому цвинтарі є могила багаторічного пароха села – о. Іоанна Ісаєва. Вірогідно між 1782 р. і 1805 р. стара церква занепала, і вже на іншому місці було побудовано нову. Саме цей дерев’яний храм на початку цвинтаря й згорів у період Першої світової війни в 1916 р. від попадання снаряду, оскільки на околицях у цей час велись важкі бої.

Під час пожежі чудом вціліли й залишилися неушкодженими царські ворота й дзвіниця. Нині саме ці царські ворота прикрашають храм. Із внутрішньої сторони на них є надпис: «Snycerz B. Klimowicz. 1873».

Також у Церкві збереглися два рукописні Євангелія старослов’янською мовою, окремі церковні документи та книги. Але в 1916 р. із церкви на потреби австрійської армії було вилучено дзвони.

Зі створенням у 1885 р. окремої Станиславівської єпархії, церква у Крехівцях, разом з іншими храмами й парафіями Станиславівського деканату, увійшла до її складу.

Після війни парафіяни взялись за побудову нової церкви, виставленої й освяченої лише в 1928-му. А в досить тривалий період –1916–1928 рр. – служби відбувались саме в парафіяльному домі, де проживав і священик.

Проект нової церкви, також із дерева, розробив у 1923 р. відомий львівський архітектор Лев Львович Левинський, який був автором близько 50-ти проектів церков Галичини. Фундамент нової церкви освятив  11 липня 1926 р. крилошанин о. Дмитро Стек, за дорученням єпископа Станиславівського Григорія Хомишина. Будівництво дерев’яної церкви в Крехівцях було завершене у 1928 році.

Адже 28 серпня 1928 р. на храмове свято Успіння Пресвятої Богородиці відбулося освячення нової церкви «під титулом Успенія Пречистої Діви Марії». У шематизмі клиру Станиславівської єпархії до 1939 р. назва храму  – Церква Успіння/Успенія Пречистої Діви Марії. Нині Церква Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятка архітектури місцевого значення.

Новозбудований храм, престол та кивот освятив, за дорученням Станиславівського єпископа Григорія Хомишина, радник та референт Єпископської Консисторії – о. Антоній Войтіховський, парох Пацикова (нині – Підлісся).

Метричні книги церкви, як зазначено в шематизмах, були в церкві з 1785-го. У радянські часи в церкві вдалося приховати від конфіскації органами влади доволі чисельний архів документів із історії релігійного життя парафії, у т. ч. метричні книги.

За даними шематизмів Львівської архієпархії та видань «Шематизму греко-католицького кліру Станиславівської Єпархії» (із 1887 р.) можна простежити динаміку розвитку парафії Крехівці.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крехівцях вважалася матірною, а Церква Святого Миколая в прилуччі Драгомирчани – дочірньою церквою матірної парафії Успіння Пресвятої Богородиці.

При церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Крехівцях у 1875 р. було створене Товариство Апостольства Молитви та «Братство тверезости». Основою його діяльності був «Статутъ  брацтва воздержаности оть всякого паленого напою», підписаний єпископом Юліаном від Єпископського Ординаріату.

У 1901 р. «Братство тверезости», нараховувало вже 159 членів.

При церкві також діяло і «Сестринство тверезости», яке в 1902 р. об’єднувало 177 членкинь. У середині 1930-х років, крім «Братства тверезости», яке продовжувало діяти, при церкві також діяло ще «Товариство Апостольства Молитви в Злуці з Серцем Христовим» та парафіяльна читальня.

Заява пароха о. Івана Ісаєва на ім’я Уповноваженого Ради у справах РПЦ по області з проханням зареєструвати церкву Успіння Пречистої Діви Марії та парафіяльну громаду церкви, із наданням їй у користування храму, дому пароха та господарських будівель (стайня, стодола, пивниця, шпіхлір з возівнею і древітнею), датована 22 грудням 1946 роком, а зареєстрована громада була 26.12.1946. 

Радянська влада все тримала на обліку: і список членів т. зв. «двадцятки» з їх власноручними підписами, мала анкети і дані на всіх членів церковної ради та ревізійної комісії, особові справи священиків тощо.

Паламарем був Ткачук Микола Федорович, 1877 р. н., який служив при креховецькій церкві паламарем із 1901 року.

І хоча церква в Крихівцях належала до РПЦ, але як свідчать протоколи її перевірки, ще в 1960-х роках зберігалось багато моментів у богослужінні за греко-католицьким обрядом. Зокрема, про це свідчить «Протокол з провірки» 18.06.1961 Церкви Успіння Богородиці в с. Крехівці Благочиння Станіслав, складений єпископським візитатором.

Друга радянська окупація краю принесла й відчутні зміни в релігійне життя краю. Було запроваджено декрет від 23.01.1918  «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви». Таким чином, були заборонені уроки релігії в школах. Під забороною опинилась і діяльність релігійно-просвітницьких товариств, у тому числі й парафіяльної читальні «Скала», яка діяла в селі.

Українській греко-католицькій церкві загрожувала ліквідація.

У часи катакомбної церкви вірні греко-католики збиралися на молитви в приватних оселях і в самих Крехівцях. Збереженню церкви в підпіллі сприяла відома священича родина Теодоровичів, з якої вийшли священики, монахині, ігумені монастирів, серед них – мати-ігуменія Моніка Полянська. Зокрема, підпільні Служби Божі проходили в Крехівцях в обійсті Миколи та Юстини Теодоровичів.

У помешканні Миколи Теодоровича проживала в Крихівцях до 1996 року підпільна монахиня Параска Теодорович, 1907 р. н. 

У 1990-х роках група вірних греко-католиків здійснила подвірний обхід та ініціювала збір підписів за повернення парафії в лоно УГКЦ, яке відбулося в селі мирно на чолі зі священиком о. Мар’яном Васьківим. Ініціативну групу з легалізації УГКЦ у Крихівцях очолювали Дівнич Я. М., Павлюк Р. та ін.

Під опікою пароха о.-м. Володимира Чорнія та при належній підтримці церковного комітету і громади села в 2009-му році зроблено капітальний ремонт приміщення церкви та дзвіниці.

Церква стоїть при головній дорозі в центрі Крихівців, біля місцевої школи. Вівтар церкви орієнтований на південний схід. Чималих розмірів хрещата в плані триверха будівля, з прибудованими захристіями до вівтаря і присінком до бабинця. Бічний вхід – у північному рамені нави. Під час останнього капітального ремонту зовнішні стіни церкви суцільно ошальовані фальшбрусом, замінено віконні конструкції, покриття верху нави та верхів над вівтарем і бабинцем перекрили булатом, дахи – новою бляхою. Дерев’яна триярусна дзвіниця, зовні ремонтована аналогічно церкві. Повністю облаштована й прицерковна територія.

Іконостас Церкви Успення Пресвятої Богородиці був встановлений весною 1963 року (парох – о. Микола Паснак).

Іконостас роботи відомого на Прикарпатті художника-різьбяра Кудлака Івана Васильовича належить до помітних творів декоративно-прикладного мистецтва Прикарпаття.

Кожного року в храмі відбувається урочисте Перше Причастя, до якого дітей готують цілий рік. Навчає їх Божих заповідей, правд віри сотрудник церкви Успіння Пресвятої Богородиці – о. Микола Мазурик. Важливою та повчальною є також і для батьків першопричасників зустріч на зборах із о. Миколою. Не менш важливо, що напередодні Першого причастя в суботу не тільки діти, але й батьки та хресні приступають до Таїнства Сповіді.

28 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці відбувається традиційне храмове свято парафії. Божественна Літургія, численні поважні гості-священики, серед них і священики – вихідці з села Крихівці, Чин малого освячення води та благословення освяченою водою, святково одягнені у вишиванках парафіяни та гості, усміхнені обличчя.

Традиційно, на Зелені Свята в селі проводиться Чин благословення полів і урожаїв (т. зв. екзорцизми полів). Хресна хода вірних на чолі зі священиками  йде місцями, де в селі й на його околицях встановлені ПАМ’ЯТНІ ХРЕСТИ, хрести-обереги та могили.

Читати далі

Новини рубрики
ЩЕ ОДИН АВТОМОБІЛЬ ВІД ГРОМАДИ ПЕРЕДАНО НА ЗСУ

КРИХІВЕЦЬКА ГРОМАДА у підтримці ЗСУ не зупиняється ні на день! ЩЕ ОДИН АВТОМОБІЛЬ ВІД ГРОМАДИ освячено 17 вересня 2022 р. Автомобіль передано молодому крихівчанину-воїну Андрію, який боронить нашу Україну на гарячій Донеччині. Кошти на автомобіль зібрані громадою 28 серпня 2022 р., у часі відзначення храмового свята парафії Успіння Пресвятої Богородиці та Дня села. Дякуємо небайдужим жителям Крихівців, парафії Успіння Пресвятої Богородиці (парох – о. -м. Володимир Чорній) та усім причетним за особистий внесок!!! Разом – ми сила!!! Нехай береже Господь наших захисників!!! Віримо у нашу перемогу! СЛАВА УКРАЇНІ!