Новини рубрики
КРИХІВЧАНКИ – СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНКИ

Дякуємо народній депутатці України – п. Оксані Савчук за вручення нагороди «СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНИ» нашим крихівчанкам. НАШІ КРИХІВЧАНКИ – СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНКИ!!!

 

ВАЦЕБА (з дому СЕЛЕПІЙ) Марія Іванівна, 10.06.1950 р. н., уродж. с. Радча, у Крихівцях проживає з 1964-го(!), після повернення з родиною зі спецпоселення. А вивозили її 4-місячною, в листопаді 1950-го, разом із бабою й мамою та дідом Григорієм ПАВЛЮКОМ (оголошеним ворогом радянської влади за те, що допомагав ОУН та УПА). 10 років вони відбули в Іркутській області. Марія Іванівна Вацеба – активний громадський діяч, автор-упорядник книги спогадів репресованих «Словом правди свідчу» (Івано-Франківськ, 2015). У 2013–2015 рр. очолювала Івано-Франківське міське товариство політв’язнів і репресованих, а з 2016 р. – голова Івано-Франківського обласного товариства політв’язнів і репресованих. На загальнодержавному рівні відстоює права дітей репресованих, є одним із ініціаторів подання до розгляду в Верховній Раді відповідних законопроектів. Вважає політв’язнів, репресованих та дітей репресованих, у т. ч. не тільки виселених, а народжених у засланні, тим генофондом нації, який нинішня незалежна Українська держава повинна плекати, охороняти й підтримувати.

Анна ГРЕЩИНИН (з д. Деренько), 1946 р. н., мешканка Івано-Франківська. А народилася п. Анна і проживала в ранньому дитинстві в Крихівцях, походила з відомої у краї родини ЗАГАЙКЕВИЧІВ та є онукою громадсько-політичного діяча – Дмитра Загайкевича. Пані Анна шляхетна не лише за походженням, а й за життєвою громадянською позицією, адже з середини 1980-х вона – активна учасниця процесів відновлення незалежності України та її становлення як держави у ХХ ст. Працювала інженером-конструктором, керівником групи конструкторів арматурного заводу м. Івано-Франківська, є кращим раціоналізатором, має авторські свідоцтва. Була першою головою профкому арматурного заводу за роки незалежності (1989–1994). У 1990-му обрана депутатом міської ради першого демократичного скликання (в/о №114). Не раз подавала цікаві пропозиції щодо демократизації життя в області. Була членом облпрофради, Конгресу Федерації профспілок України західного регіону, секретарем міської виборчої комісії на виборах голови міста та депутатів міської ради 1994 р., секретарем окружної виборчої комісії (округ № 84) на виборах Президента України у 1999 р.

Громадськість краю завдячує п. Анні відкриттям призабутого, на жаль, навіть у Крихівцях, ім’я Дмитра Загайкевича – працівника апарату Української Національної Ради ЗУНР, старшини УГА, відомого громадського діяча Галичини. Анна Олексіївна не чекала, поки вийде літопис Крихівців, буде оформлено експозицію у Історико-етнографічному музеї громади Крихівців, щоб напасти на авторів з критикою, чому немає інформації про її діда, а прийшла в колишню сільраду, подарувала копії родинних документів, залишила для авторів свої контакти, проявивши свою інтелігентну галицьку вроджену діловитість, наполегливість, вимогливість, інтелектуальний рівень та ґречність, за ми їй щиро вдячні!!!

Батьки п. Анни – Софія-Іванна, з д. Загайкевич, та її ч

оловік Деренько Олексій – до кінця життя зберегли вірність УГКЦ. Часто в них удома відбувались підпільні богослужіння. Службу Божу відправляв о. Йосиф Гірняк (із 1964 р. титулярний єпископ-помічник Львівської архієпархії підпільної УГКЦ). Для церков О. Деренько виготовив багато культових речей: Престіл та комод для Плащаниці до Катедрального Собору в Івано-Франківську та ін.

Пані Анна пригадує, як у радянські часи пережили руйнування сімейної оселі в Крихівцях, голодомор, як чудом врятувалися від вивезення в Сибір, і як вони з мамою приходили на колишній Станиславівський некрополь, де були поховані прабабуся – графиня Феліція-Владіслава-Магдалена (1845–1892), з дому Цопот (Zopoth), прапрадіди Густав Цопот та Амелія (з д.Гаґерната). А одного дня з невимовною тугою, плачем, який розривав серце, але мовчки, змушені були пережити плюндрування могил предків. У спадкоємців радянського терору – рашистів – почерк той самий. Вони знову принесли на нашу землю плюндрування могил, репресії, депортації, війну і смерть. Їхня ціль – зруйнувати відроджену з попелу й страждань Україну, до розбудови якої доклалися й Марія ВАЦЕБА й АННА ГРЕЩИШИН. Але цього їм ніколи не досягти, бо в обороні України не тільки воїни, але навіть діти та літні, але мужні СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНКИ

Джерело: https://www.facebook.com/groups/155287023096358/

 

Автори літопису Крихівців – лауреати найпрестижнішої обласної краєзнавчої премії

26 жовтня 2022 р. у приміщенні Музею мистецтв Прикарпаття вручили премію в галузі краєзнавства імені Володимира Полєка – відомого громадського діяча, науковця та літературознавця. Ця нагорода 11 років присуджується щорічно за вагомий внесок у справу вивчення, збереження та популяризацію культурної спадщини прикарпатським визначним краєзнавцям. Почесні знаки та дипломи цьогорічної обласної премії імені Володимира Полєка отримав колектив у складі: професора, доктора історичних наук Олега Жерноклеєва та Любов Соловки – членкині Національної спілки краєзнавців України, авторів численних історичних видань та розвідок. Останній доробок авторів – це спільна грунтовна науково-краєзнавча праця «Крихівці/Крехівці: коріння, що воскрешає, оживляє, творить» (Івано-Франківськ: Фоліант, 2020. 784 ст.). Автори ще раз висловлюють щиру подяку всій Крихівецькій громаді, членам виконкому та депутатському корпусу Крихівецької сільської ради 7-го демократичного скликання (голова – Мирон Гаргат), які зробили все, щоб цей літопис побачив світ!

Див.: https://www.facebook.com/groups/155287023096358/

Іван Креховецький – військовий, дипломат, державний діяч України ХVІІ століття

Ім’я Івана Креховецького (??? – 1677) – українського військового і державного діяча ХVІІ ст., визначного дипломата, соратника Б. Хмельницького – й досі невідоме широкому загалу громадськості. Народився він у Галичині – в нашому рідному селі Крехівці (історична назва). Читати далі

Наше село Крихівці – екскурс в історію

Наше село Крихівці – це маленька частинка України,частинка Галичини і має власну історію,свої звичаї і неповторний колорит.

Найдавніша письмова згадка про Креховці (теперішня назва Крихівці) датується 1427 роком і взята із матеріалів галицького громадського земських судів 15 ст. (із книги П.Сіредчука «Краєзнавчий збірник на пошану Богдана Гавриліва». Читати далі