Іван Креховецький – військовий, дипломат, державний діяч України ХVІІ століття

Ім’я Івана Креховецького (??? – 1677) – українського військового і державного діяча ХVІІ ст., визначного дипломата, соратника Б. Хмельницького – й досі невідоме широкому загалу громадськості. Народився він у Галичині – в нашому рідному селі Крехівці (історична назва).

Походив із українського галицького шляхетського роду Креховецьких-Демковичів (родовий герб «Сас»). До початку національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького – поручник панцирної хоругви і збирач податків у Жидачеві. Іван Креховецький у 1648 р. став першим із відомих нам військових писарів у реєстрі Війська Запорізького (на цій посаді в 1649 р. його змінив Іван Виговський, який до цього був другим писарем). Із 1649 року Іван Креховецький – писар Корсунського полку. У 1649–1950 рр. очолював посольство до Варшави, яке домоглося затвердження урядом Речі Посполитої умов Зборівського договору. Креховецький вважав шкідливою для України угоду з Московією 1654 р. (він, як і Богун на Переяславську раду не прийшов). За оцінкою краєзнавця О. Петраша: «Життя довело його політичну далекоглядність. Порятунок України від ворожих зазіхань вбачав Креховецький у союзі з Трансільванією (Семигородом та Швецією)». У вересні 1654 р. і червні 1955 р. очолював українське посольство до семигородського князя Юрія ІІ Ракочія. При поверненні був ув’язнений в Яссах князем молдавським Степаном Георгіцею. Повернувся в Україну в квітні 1655 р., а вже в травні 1656 р. став наказним полковником Ніжинським. Наприкінці 1656-го був призначений радником А. Ждановича – командувача 20-тисячного корпусу, який у 1657 р. спільно з військами семигородського князя Юрія ІІ Ракочія і шведського короля Карла Х Густава брав участь у бойових діях проти Польщі. Союзницькі війська, визволивши Галичину, поступово зайняли й значну частину території Речі Посполитої. Був одним із тих українських політиків, які готували союз із Швецією – Корсунський договір 1657 року. Українсько-швецький воєнно-політичний союз був спрямований на забезпечення незалежності й територіальної цілісності України. Це була фактично переорієнтація зовнішньополітичного курсу Української держави на європейські країни з одночасним припиненням відносин із Московією. Із 1657 р. Іван Креховецький – Корсунський полковник. На чолі полку взяв участь у військових діях проти Московії в 1658–1659 рр., зокрема, у знаменитій Конотопській битві 1659 року. У 1660–1662 рр. у складі делегації посольства знову бере участь у переговорах у Варшаві. 1664-го разом із козацькою старшиною протестував проти підступного вбивства І. Виговського та організував таємне транспортування його тіла й поховання у стінах Манявського Скиту. Із 1663 р. обіймає посаду генерального судді у гетьмана П. Тетері. 4 квітня 1665 р., разом із генеральним обозним Т. Носачем і корсунським полковником Я. Улеським був захоплений у московський полон і засланий до Москви. 1668-го звільнений, повернувся в Україну, але участі у державному житті Гетьманщини більше не брав.
«Він був з тих, яких лихо вітчизни руйнувало, коли інші на руїні України збагачувалися», – писав про нашого славного й незнаного земляка відомий історик В. Липинський.

Л. М. Соловка,
краєзнавець