КРИХІВЦІ СЬОГОДНІ

Село Крихівці нині входить до складу Івано-Франківської міської територіальної громади (на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області»).

Крихівці – одне з найбільш чисельних сіл в Україні та найбільше село (де-факто супутникове містечко) в Івано-Франківській міській територіальній громаді.

Площа: 847 га.

Населення: Станом на 01.03.2022 у Крихівцях офіційно було зареєстровано 11 865 мешканців. Активна фаза російсько-української війни, з 24.02.2022 внесла свої «корективи» у рух населення, частина мешканців спочатку виїхала, згодом повернулись. Натомість у Крихівцях знайшли прихисток тимчасово переміщені особи з регіонів України, постраждалих від військових дій. Де-факто містечко Крихівці нараховує більше 12 тисяч.

Староста Крихівецького старостинського округу Івано-Франківської міської територіальної громади – Надія Ярославівна Фотуйма.

 

ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ

  • Басейни річок Бистриця й Млинівка, на берегах та у межиріччі яких розташовані Крихівці.
  • Русла річок Бабинець та підземної Рудки.
  • Давні озера, у т. ч. овіяне легендами глибоководне Зимне та ін.
  • Цікава флора та фауна в басейнах озер.

 

ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ

  • Давні урочища, віднайдені сліди проживання людей від IV тисячоліття до Р. Хр. (в районі цегельні).
  • Масив Крихівці-Долина, район Зимного озера, вулиці Двірська, Вивізна, Злота та площа Двір, урочища Крушина та Бабинець – місця проживання автохтонного населення краю у сиву давнину.
  • Вулиця Крихівецька – давній соляний тракт.
  • Місця знаменитої битви під Крехівцями 1917-го.
  • Парафіяльний будинок/резиденція крихівецьких парохів (на місці давньої церкви). На цьому обійсті проживали: родина Мидловських (прп. о. Михайло Мидловський, який служив на парафії 45 років (!); Євгенія Мидловська (зам. Яцикевич) – одна із засновниць «Союзу українок»; Сидір Мидловський – відомий юрист, радник вищого крайового суду у Львові, культурний та громадський діяч, автор тексту романсу «Родимий краю, село родиме», який затверджений гімном Крихівців); отець Іван Ісаїв – парох села в 1915–1952 рр., державний діяч періоду ЗУНР – із родиною, син Петро Ісаїв – відомий діаспорний історик та громадський діяч.

 

ПАМЯТКИ АРХІТЕКТУРИ

  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована за проектом відомого архітектора Лева Левинського, освячена 1928 р. У церкві збереглись царські райські ворота з надписом: «Snycerz B. Klimowicz. 1873» та давня дзвіниця. Іконостас, роботи відомого на Прикарпатті художника-різьбяра Івана Кудлака, належить до творів декоративно-прикладного мистецтва Прикарпаття.
  • Храм Святих Рівноапостольних Кирила і Методія, освячений у 2013 р. Лауреат обласної премії імені Патріарха Володимира Романюка та імені Митрополита Андрея Шептицького в 2019 р. у номінації «Новостворені сакральні об’єкти». Запрестольна ікона-мозаїка «Небесна Євхаристія» авторства майстрів Римської школи під керівництвом о. Євгена Андрухіва. Вітражі роботи Київської майстерні вітражів Радислава Лисенка. Оригінальні ікони храму – роботи художника Михайла Халака. Іконописна Хресна дорога виконана митцем Тарасом Халаком, сповідальниці – мистецька робота Миколи Вільчинського.

 

ПАМ’ЯТНИКИ, ПАМ’ЯТНІ ЗНАКИ. МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС. НЕКРОПОЛЬ

  • ПАМ’ЯТНИК Т. Г. ШЕВЧЕНКУ, зведений у 2001 р., скульптор Василь Вільшук – лауреат Шевченківської премії (1982).
  • ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК НА ЧЕСТЬ СКАСУВАННЯ ПАНЩИНИ.
  • ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК НА ВІДЗНАЧЕННЯ 50-Ї РІЧНИЦІ СКАСУВАННЯ ПАНЩИНИ, 1898 р. Мистецька робота, внесений до «Зводу пам’яток історії та культури України» по Івано-Франківській області.
  • КАПЛИЦІ на місці давніх храмів.
  • МОГИЛА «БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ», зведена в 1992 р., внесена до зводу пам’яток «Пам’ятки історії та культури Івано-Франківська» – один із перших на Прикарпатті загалом у часи незалежності пам’ятник борцям за волю України. Могила не є символічною, а споруджена на місці поховання січового стрільця Миколи Петріва. Поруч – новий надгробок усуса Миколи Петріва.
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ». У 2007 р. Могилу оновлено, збагачено, реконструйовано до розміру комплексу, у центрі якого – висока дворівнева могила, увінчана витесаним із червоного каменя-пісковика латинським хрестом на високому архітектонічному постаменті. Комплекс включає: пам’ятний знак крихівчанам – учасникам національно-визвольних змагань (воякам УСС, УГА, УПА, членам ОУН), які загинули за волю України (внесений до «Зводу пам’яток історії та культури України» по Івано-Франківській області); пам’ятний знак односельцям, які загинули на фронтах Другої світової війни, жертвам нацистського та радянського режимів (входить до «Зводу пам’яток історії та культури України» по Івано-Франківській області ); меморіальну плиту загиблим у Крихівцях воїнам УПА – Миколі Костишину, Дмитру Римару, встановлену 2016 р.; пам’ятну меморіальну плиту крихівецьким воїнам АТО – Ярославу Чомку та Петру Безпальку, встановлену 2016 р.
  • КРИХІВЕЦЬКИЙ ЦВИНТАР-НЕКРОПОЛЬ внесений загалом до «Зводу пам’яток історії та культури України» по Івано-Франківській області). Також до Зводу внесені окремі могили на цвинтарі: о. Івана Ісаєва (у 1990-х споруджено новий пам’ятний знак з каменю габро), о. Михайла Мидловського – довголітнього пароха Крехівців у 1857–1902 рр. та активної членкині «Товариства Руських Женщин» від часу заснування Юліани Мидловської з Целевичів.

 

УСТАНОВИ Й ЗАКЛАДИ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ КРИХІВЦІВ

АДМІНІСТРАТИВНІ ЦЕНТРИ Й УСТАНОВИ

  1. Адмінприміщення с. Крихівці. Приймальня старости.
  2. Територіальний підрозділ ЦНАПу (Центру надання адміністративних послуг).
  3. Поліцейська станція.
  4. Штаб Громадського формування з охорони громадського порядку.
  5. Відділення поштового зв’язку.
  6. Відділення «Нова пошта».
  7. ПП «Управляюча компанія «Калинова Слобода».
  8. Турагентство ТОВ «Лафа Тревел ІФ».

 

ЗАКЛАДИ ОСВІТИ

  1. Крихівецький ліцей Івано-Франківської міської ради.
  2. Українська Монтессорі-школа Смайлика.
  3. Комунальний дошкільний навчальний заклад №24 «Котигорошко».

 

ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ. ЦЕНТРИ РОЗВИТКУ

  1. Народний дім с. Крихівці.
  2. Бібліотека-філія № 9 Івано-Франківської МЦБС.
  3. Історико-етнографічний музей громади Крихівців.
  4. «Ensight» – спортивно-танцювальна студія.
  5. Дитячий клуб «Капітошка».
  6. Дитяча Студія Розвитку.

 

ХРАМИ. РЕЛІГІЙНІ ОСЕРЕДКИ. КАРІТАС

  1. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, УГКЦ.
  2. Храм Святих Кирила і Методія, УГКЦ.
  3. Монастирсько-парафіяльний центр імені Святого Папи Івана Павла ІІ.
  4. Храм Всіх Святих, УГКЦ.
  5. Чоловічий монастир Згромадження Воплоченого Слова.
  6. Провінційний дім сестер СГДММ (Служебниць Господа і Діви Марії з Матара) Зарваницької Божої Матері.
  7. Новіціат сестер СГДММ ім. Блаженної Йосафати Гордашевської.
  8. Містечко милосердя Святого Миколая.
  9. «КАРІТАС Івано-Франківськ».
  10. Зал царства свідків Єгови.

 

МЕДИЧНІ ЗАКЛАДИ. СТОМАТОЛОГІЇ. АПТЕКИ. РЕКРЕАЦІЙНІ ЦЕНТРИ

  1. Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ).
  2. Аптеки.
  3. Сімейна стоматологія Крижанівських.
  4. Стоматологічна клініка «Perfect».
  5. Стоматологічна клініка «Smile».
  6. Стоматологічна практика «Semegen».
  7. Рекреаційний центр «Хата бджоляра».

 

МАЙСТЕРНІ. АТЕЛЬЄ

  1. Вітражна майстерня «Візерунки»
  2. Майстерня з пошиву церковних речей.
  3. Ательє студія «Marsala».

 

ГОТЕЛІ. РЕСТОРАНИ. КАФЕ. БАРИ

  1. Ресторанно-готельний комплекс «ЗЕЛЕНИЙ КЛИН».
  2. Готель «Квінс».
  3. Банкетний зал «Ювілейний».
  4. Ресторан «Осокори Фест».
  5. Кафе «Корчма Млин».
  6. Кафе «Емілія».
  7. Магазин-кафетерій «Бонжур».
  8. Піцерія-кав’ярня «Пліткарка».
  9. Піцерія «Pepper’s Pizza & Sushi».
  10. ПивоМаркет. Пивний бар.
  11. Пивний бар «Живе пиво».
  12. Пивний бар «Garden Beer».

 

АВТОРИНОК

 

СТО. АВТОСЕРВІСИ. АВТОШКОЛА. ВЕЛОМАГАЗИН

  1. СТО «Сергенюк Service»
  2. СТО «Carro».
  3. СТО «W-Drive».
  4. Автосервіс ШРОТ.
  5. Детейлінг центр «Tuning Laws».
  6. СТО «SPL» – інсталяційний центр, магазин автозвуку.
  7. Магазин автозапчастин «Авто Схід».
  8. Автошкола «Автолюб ІФ».
  9. Автомийка.
  10. Оренда скутера/прокат мопедів.
  11. Веломагазин СТО «Вело Ангар».

 

ЗАПРАВКИ

  1. АЗС «УкрНафта».
  2. АЗС «WOG».
  3. АГЗС «Калан» (газова заправка).
  4. СТО ГБО ПП «Калан» (газобалонне обладнання).

 

ГОСПОДАРСЬКІ ЦЕНТРИ й МАГАЗИНИ

  1. Магазин сантехніки «Сантехкомплект-М».
  2. Магазин «Будівельні матеріали».
  3. Будівельний магазин «ОЛКОМБУД».
  4. Магазин «Димоходи та димоходні труби».

 

СУПЕРМАРКЕТИ

  1. Магазин «АТБ-маркет».
  2. Магазин «Тростянецький».

 

УНІВЕРСАЛЬНІ та ПРОДУКТОВІ МАГАЗИНИ

  1. Магазин «Home Market».
  2. Магазин «Winetime».
  3. Магазин «Крихівецький».
  4. Магазин «Іванна».
  5. Продуктовий магазин «Заравшан».
  6. Магазин «Околиця».
  7. Магазин «Лілія».
  8. Продуктовий магазин «Spar».
  9. Магазин «GROШИК».
  10. Магазин «7Сім’Я».
  11. Магазин «ПРМ Продукти».
  12. Продуктовий магазин «Осокори».
  13. Магазин «Іванка».
  14. Магазин «Корона».

 

МАГАЗИНИ З ТОВАРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ та ЖІНОК

  1. Дитячий магазин «Міккі Маус».
  2. Дитячий магазин «Baby Cool».
  3. Магазин одягу «Кокетка».
  4. Дитячий магазин «Кіндер».

 

ПЕРУКАРНІ. САЛОНИ КРАСИ

  1. Барбершоп, перукарня «The Base Barbershop».
  2. Салон краси «Stories by Sashaabo».
  3. Салон-перукарня «В шоколаді».
  4. Салон краси «VNV Mood beauty».
  5. Салон перукарня «МілАна».
  6. Перукарня «Марта»

 

ЦЕНТРИ ДОЗВІЛЛЯ

  1. Дитяча дискотека «KidDance».
  2. Аквапарк/Льодова Арена /Готель /Ресторан «Цунамі».

 

СПОРТКЛУБИ

  1. Тренажерний зал-спортклуб «HAMMERGYM».
  2. Центр розвитку «Energy – Zendokai Budo Karate».
Новини рубрики
ПРО ТРАДИЦІЇ «КРИХІВЕЦЬКОЇ МАЛАНКИ»

Тішить, що 13 січня 2023 р. у світлиці краєзнавців та народознавців «Кріх КРЕС» та в стінах Історико-етнографічного музею громади Крихівців звучала коляда та віншування. А ще більше тішить, що до нас завітало юнацтво з Крихівецького ліцею – учасники гуртка «Історичне краєзнавство» ІФЦТКУМ під керівництвом Ольги Михайлівни Гензи-Коретчук. У рамках «Зимової школи» виховний захід, присвячений традиціям та звичаям театрального дійства «Маланка», був проведений у стінах світлиці. А найбільше нас втішило те, що дізнавшись більше про традиції, молодь пообіцяла на наступний рік відтворити неповторну, автентичну та історичну «Крихівецьку Меланку» та навіть обрали «Березу» і почали ділити ролі. Дякуємо ЗСУ, що діти можуть мирно колядувати у Різдвяний час, мріяти, будувати плани, берегти традиції. Із нетерпінням чекаємо Перемоги та театралізованого дійства наступного року.

Див.: https://www.facebook.com/groups/155287023096358/

КРИХІВЧАНКИ – СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНКИ

Дякуємо народній депутатці України – п. Оксані Савчук за вручення нагороди «СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНИ» нашим крихівчанкам. НАШІ КРИХІВЧАНКИ – СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНКИ!!!

 

ВАЦЕБА (з дому СЕЛЕПІЙ) Марія Іванівна, 10.06.1950 р. н., уродж. с. Радча, у Крихівцях проживає з 1964-го(!), після повернення з родиною зі спецпоселення. А вивозили її 4-місячною, в листопаді 1950-го, разом із бабою й мамою та дідом Григорієм ПАВЛЮКОМ (оголошеним ворогом радянської влади за те, що допомагав ОУН та УПА). 10 років вони відбули в Іркутській області. Марія Іванівна Вацеба – активний громадський діяч, автор-упорядник книги спогадів репресованих «Словом правди свідчу» (Івано-Франківськ, 2015). У 2013–2015 рр. очолювала Івано-Франківське міське товариство політв’язнів і репресованих, а з 2016 р. – голова Івано-Франківського обласного товариства політв’язнів і репресованих. На загальнодержавному рівні відстоює права дітей репресованих, є одним із ініціаторів подання до розгляду в Верховній Раді відповідних законопроектів. Вважає політв’язнів, репресованих та дітей репресованих, у т. ч. не тільки виселених, а народжених у засланні, тим генофондом нації, який нинішня незалежна Українська держава повинна плекати, охороняти й підтримувати.

Анна ГРЕЩИНИН (з д. Деренько), 1946 р. н., мешканка Івано-Франківська. А народилася п. Анна і проживала в ранньому дитинстві в Крихівцях, походила з відомої у краї родини ЗАГАЙКЕВИЧІВ та є онукою громадсько-політичного діяча – Дмитра Загайкевича. Пані Анна шляхетна не лише за походженням, а й за життєвою громадянською позицією, адже з середини 1980-х вона – активна учасниця процесів відновлення незалежності України та її становлення як держави у ХХ ст. Працювала інженером-конструктором, керівником групи конструкторів арматурного заводу м. Івано-Франківська, є кращим раціоналізатором, має авторські свідоцтва. Була першою головою профкому арматурного заводу за роки незалежності (1989–1994). У 1990-му обрана депутатом міської ради першого демократичного скликання (в/о №114). Не раз подавала цікаві пропозиції щодо демократизації життя в області. Була членом облпрофради, Конгресу Федерації профспілок України західного регіону, секретарем міської виборчої комісії на виборах голови міста та депутатів міської ради 1994 р., секретарем окружної виборчої комісії (округ № 84) на виборах Президента України у 1999 р.

Громадськість краю завдячує п. Анні відкриттям призабутого, на жаль, навіть у Крихівцях, ім’я Дмитра Загайкевича – працівника апарату Української Національної Ради ЗУНР, старшини УГА, відомого громадського діяча Галичини. Анна Олексіївна не чекала, поки вийде літопис Крихівців, буде оформлено експозицію у Історико-етнографічному музеї громади Крихівців, щоб напасти на авторів з критикою, чому немає інформації про її діда, а прийшла в колишню сільраду, подарувала копії родинних документів, залишила для авторів свої контакти, проявивши свою інтелігентну галицьку вроджену діловитість, наполегливість, вимогливість, інтелектуальний рівень та ґречність, за ми їй щиро вдячні!!!

Батьки п. Анни – Софія-Іванна, з д. Загайкевич, та її ч

оловік Деренько Олексій – до кінця життя зберегли вірність УГКЦ. Часто в них удома відбувались підпільні богослужіння. Службу Божу відправляв о. Йосиф Гірняк (із 1964 р. титулярний єпископ-помічник Львівської архієпархії підпільної УГКЦ). Для церков О. Деренько виготовив багато культових речей: Престіл та комод для Плащаниці до Катедрального Собору в Івано-Франківську та ін.

Пані Анна пригадує, як у радянські часи пережили руйнування сімейної оселі в Крихівцях, голодомор, як чудом врятувалися від вивезення в Сибір, і як вони з мамою приходили на колишній Станиславівський некрополь, де були поховані прабабуся – графиня Феліція-Владіслава-Магдалена (1845–1892), з дому Цопот (Zopoth), прапрадіди Густав Цопот та Амелія (з д.Гаґерната). А одного дня з невимовною тугою, плачем, який розривав серце, але мовчки, змушені були пережити плюндрування могил предків. У спадкоємців радянського терору – рашистів – почерк той самий. Вони знову принесли на нашу землю плюндрування могил, репресії, депортації, війну і смерть. Їхня ціль – зруйнувати відроджену з попелу й страждань Україну, до розбудови якої доклалися й Марія ВАЦЕБА й АННА ГРЕЩИШИН. Але цього їм ніколи не досягти, бо в обороні України не тільки воїни, але навіть діти та літні, але мужні СЛАВЕТНІ ГАЛИЧАНКИ

Джерело: https://www.facebook.com/groups/155287023096358/

 

Автори літопису Крихівців – лауреати найпрестижнішої обласної краєзнавчої премії

26 жовтня 2022 р. у приміщенні Музею мистецтв Прикарпаття вручили премію в галузі краєзнавства імені Володимира Полєка – відомого громадського діяча, науковця та літературознавця. Ця нагорода 11 років присуджується щорічно за вагомий внесок у справу вивчення, збереження та популяризацію культурної спадщини прикарпатським визначним краєзнавцям. Почесні знаки та дипломи цьогорічної обласної премії імені Володимира Полєка отримав колектив у складі: професора, доктора історичних наук Олега Жерноклеєва та Любов Соловки – членкині Національної спілки краєзнавців України, авторів численних історичних видань та розвідок. Останній доробок авторів – це спільна грунтовна науково-краєзнавча праця «Крихівці/Крехівці: коріння, що воскрешає, оживляє, творить» (Івано-Франківськ: Фоліант, 2020. 784 ст.). Автори ще раз висловлюють щиру подяку всій Крихівецькій громаді, членам виконкому та депутатському корпусу Крихівецької сільської ради 7-го демократичного скликання (голова – Мирон Гаргат), які зробили все, щоб цей літопис побачив світ!

Див.: https://www.facebook.com/groups/155287023096358/

Відкрито пам’ятну анотаційну дошку нашому землякові Роману Дземану

День 1 вересня 2022 р. став для Крихівецької громади історичним. На фасаді Крихівецького ліцею, у рамках такої важливої програми міської ради «Івано-Франківськ – місто Героїв», ініційованої міським головою Русланом Марцінківим, відкрито пам’ятну анотаційну дошку нашому землякові Роману Дземану, який 5 травня 2022 р. загинув на російсько-українській. З ініціативи та завдяки організаційним зусиллям старости Крихівців Надії Фотуйми, відкриття дошки Герою відбулося саме 1 вересня.

Читати далі

День села 2022

28 серпня у Крихівцях відбулося храмове свято найдавнішої парафії Церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Цьогоріч із храмовим святом поєднався і День села та відзначення Дня незалежності України, оскільки у часі війни нам всім, як ніколи, насамперед, необхідні спільні усилені молитви й підтримка ЗСУ! Опісля Божественної літургії, міський голова Руслан Марцінків нагородив подяками священиків парафії – о.-м. Володимира Чорнія та о. Миколу Мазурика, які у цей складний час є водночас і духівниками, і волонтерами. Також міський голова та староста Надія Фотуйма відзначили крихівчан-волонтерів різних напрямків цього добровільного руху та членів Громадського формування з охорони громадського порядку. Читати далі