Вічна пам’ять Герою — Петру Савчуку
САВЧУК Петро Михайлович, 28.02.1979 р. н., уродженець с. Дубівці, мешканець с. Крихівці. Нелегким був його робітничий трудовий шлях: працював плиточником ІІ розряду у ВАТ «Житлобуд» (2013–2015); робітником цеху ПАТ «Завод тонкого органічного синтезу “Барва”» (2013–2015)”; машиністом екскаватора IV розряду у ПАТ «Будівельні матеріали» (2015–2017); слюсарем аварійно-відновлювальних робіт у Комунальному підприємстві «Івано-Франківськводоекотехпром» (з 2018 р., спочатку 3-го, 4-го, а в 2020-му – йому присвоєно високий 5-й розряд). Був справді МАЙСТРОМ НА ВСІ РУКИ. Тому цілком заслужено отримав відзнаку міського голови Руслана Марцінківа – «ЛЮДИНА РОКУ 2021»
Призваний 28.02.2022 на самому початку повномасштабної війни. Пішов захищати Вітчизну не вагаючись, зі словами: «Йду захищати, щоб ми мали мир і спокій!». Де тільки за ці 3,5 роки не воював: на Донецькому, Харківському, Курському напрямках, на Чернігівському прикордонні, під Покровськом, Авдіївкою та ін. У 2024 р. два місяці-вересень та жовтень провів в окопі на Куп’янському напрямку Як і майстром, так і ВОЇНОМ був відмінним. Вивчив чи не все, що необхідно знати військовому. Воював і на гаубиці, і в піхоті,і в розвідці. Розвідник-далекомірник мінометного взводу стрілецького батальйону 115-ї Окремої механізованої бригади ЗСУ (в/ч А 4053).
На початку повномасштабного вторгнення дружина з дітьми виїхала в Польщу. Петру, під час відпустки один раз навіть дозволили виїхати до рідних за кордон, де він відвів донечку Іринку, 2017 р. н., у 1-й клас. Ні на мить не вагаючись, повернувся з-за кордону після відпустки знову захищати рідну землю, підставити своє мужнє плече втомленим побратимам. Як розповідала зі сльозами його дружина п. Оксана : «Він йшов і йшов на нуль, бо молоді падали… Це була Людина з великої букви, ЛЮДИНА СВІТЛА»
Загинув 25 червня 2025 р. між населеними пунктами Новоплатонівка та Лозова Харківської області «вірний військовій присязі в бою за нашу Батьківщину, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника». А це мало бути його останнє завдання перед відпусткою в липні, в якій вони із дружиною планували відзначити 10-літній ювілей одруження… Але проклята війна, розв’язана ворогом, забирає чоловіків, батьків, кращих синів України.
Вічна Пам’ять Герою!